Я канєшно понімаю, патріотизм і все таке, але з цим лузонгом вже трохи перебор. Він звісно файний і красномовний, але тільки тоді, коли це доречно. А не коли пхати куди треба і не треба.
Ніби дивлюсь гумористичну програму (Ліга Сміху), і тут Кошовий кричить в мікрофон "Слава Україні!", зал у відповідь "Героям Слава!". Ладно би ше була політична передача. А так, для чого це все? Показати який ми піздатий народ? Так не словом, а ділом! Чи всі думають, що як тільки крикшнеш "Слава Україні!" так сразу жити стане краще і всі сусіди зауважають?
Давайте ще пару сотень вулиць переіменуєм в "Героїв Майдану", "Бандери" і тому подібне. Воно ж бо сразу жить стане краще - пережитки совка "на смітник викидаєм", ух заживем щас на вулиці Бандери! Давайте ще пару сотень слів змінимо (проект -> проєкт, траекторія -> траєкторія, аудиторія -> авдиторія, аудієнція - авдієнкція, йОгурт -> йогУрт), щоб ще більше відрізняти солов'їну від мови агрессора - одразу жити стане краще: і дороги самі без ям/латок, і в лікарнях вже не хочеться застрелитись поки в стаціонарі лежиш: штукатурка на голову не сипеться, не на тапчані спиш - а на хорошу матраці; чинуші перестануть піляти гроші по карманам, взятки брати; менше бидла стоїть на зупинках з цигарками і димить тобі в лице, а потім бичка викине під колеса маршрутки, а останній дим видихне вже в дверях...
Ще на кожній розйобаній маршрутці і ушатаному трайліку не забудьте написати "Слава Україні".
Тьху!..
Ідіотизм якийсь, чесне слово.