Балакучий шинок

Не-ирредента

Иногда сталкиваюсь с попыткой представить все происходящее в Украине с 2014 года как "русскую ирреденту". Напомню, что первоначально ирредентой называли объединение Италии в 19-ом веке под руководством Джузеппе Гарибальди.

Дело в том, что этот "русский национализм", который нынче исповедуют российские власти и низовые энтузиасты вроде почившего под окошком "Спутника и погрома" - это не совсем национализм. Это то, что Бенедикт Андерсон со ссылкой на Сетона-Уотсона называл "официальным национализмом". В начале 19-го века, глядя на волну европейских национальных революций, начиная с французской - европейские монархи (особенно восточно-европейские) начали ощущать, как трон потихонечку шатается под задницей. Ответом на это стало присвоение монархами националистической риторики (до того никакой национальности у властителей империй, строго говоря, не было вовсе). В Российской империи эту идею впервые выразил граф Уваров в 1830-ые с его идеологемой "православие, самодержавие, народность". Где национализм стал третьим столпом, предназначенным для поддержи двух ценностей "старого порядка". Однако широко применяться идеология "официального национализма" стала только при Александре 3 с его государственной "русификацией". 

Официальный национализм - это и не национализм, и не имперство. А этакая смесь одного с другим. От классического, массового и низового национализма, официальный отличался тем, что спущен сверху и по сути использовался для консервации династического правления. От имперства отличался тем, что классическая империя не принуждала подданных к какой-либо идентичности и какому-либо языку, а было зонтиком над "цветущей сложностью". А вот официальный национализм - грубо говоря, это ассимиляция во славу царя-батюшки. В Российской империи она приняла вид русификации. Русифицировали в первую очередь тех, кто был наиболее культурно близок - украинцев и балтийских немцев (ну, не туркменов же в самом деле русифицировать). Но, так как Российская империя занялась официальным национализмом довольно поздно - она столкнулась с противодействием в лице местных национализмом, которые, к тому же, вылезли не из государственной пробирки, а сформировались как низовые массовые движения (стараниями местной интеллигенции).

Поэтому украинский национализм - это злейший враг великорусского официального национализма. И поэтому же никакой "русской ирреденты" в нормальном смысле слова здесь нет.

УНІВЕРСАЛ КОРОЛЯ ІВАНА ІІІ СОБЕСЬКОГО ДО ВІЙСЬКА ЗАПОРОЗЬКОГО від 13 березня 1684 року
Уродженим Шляхетним Вірним і Відважним Гетьманові Полковникам Сотникам Осавулам і всім Молодцям Війська Нашого і Речі Посполитої Запорозького Вірних нам милих.
Уроджені, Шляхетні Мужні і відважні Вірні нам милі. Хоч з багатьох, ще з Кракова писаних листів наших відомо Вірностям вашим, яких вдячно приймаємо охоту і відвагу, що чинять Вірності Ваші. Підтверджуємо однак те і з сьогоднішнім листом, проголошуємо; як тішимося, зі слави свого Війська Запорозького, честі прибавилося, честь стара почала парити, через відвагу Вірностей Ваших піднялася, лине до всього Християнства. Коли тієї Орди у власних її гніздах знищували, і відплатили великі свої кривди, викорінюючи прадавніх своїх ворогів, які Народ вірностей Наших вигубити старалися; і так багато Побратимів Вірностей Наших полонили, на вічну неволю, в далекі і дикі краї продали, позабирали і душу і тіло. Нехай же Бог заступається, для хвали своєї Святої, і для захисту Церков Божих і Святих Своїх, зміцнює серце і руку Війська Запорозького, щоб у Славі Предків своїх перебували. Ми з нашої сторони не забудемо, що-небудь до покращення, підтримки, зміцнення, розширення свобод, і вольностей Війська Запорозького належати буде, і до нагороди праці, відваги, за щоденні поневіряння..

З 24 лютого 2022 року в.о. директора ДП «Спецоборонмаш» Сердюк Д. О. брав особисту участь у передачі Збройним Силам України, Національній Гвардії України, Службі безпеки України ракетно-артилерійського озброєння ДП «ДержККБ «Луч», яке перебувало на зберіганні у філії №1 ДП «Спецоборонмаш» у м. Малин. Не дивлячись на завданий Російською Федерацією ракетно-бомбовий удар по вказаному підприємству, Сердюк Д. О. організував пошуково-організаційні роботи і зміг врятувати та передати до військових формувань України та підприємств військово-промислового комплексу десятки тон боєприпасів та комплектуючих до них. Звіт за даними заходами надано до Ради національної безпеки і оборони України, Міністерства оборони України та Головнокомандувача Збройних Сил України.

18 березня 2022 року перед входом до ДК «Укроборонпром» співробітниками управління безпеки Концерну були застосовані до Сердюка Д. О. заходи фізичного впливу, відібрано документи, особисту зброю, нанесено тілесні ушкодження. Більше 8 годин Сердюк Д. О. проти своєї волі утримувався у приміщенні ДК «Укроборонпром», де заступником Генерального директора ДК «Укроборонпром» Забарчуком Романом Володимировичем та начальником управління високоточної зброї Артюшенком Андрієм Арнольдовичем проводився допит з застосуванням заходів психологічного впливу та фізичного впливу; вказаними посадовцями неодноразово підтверджено санкцію Генерального директора ДК «Укроборонпром» Гусєва Ю. В. застосування до Сердюка Д. О. вказаних заходів.

Під час здійснення катувань, керівництво ДК «Укроборонпром» намагалося отримати від Сердюка Д. О. інформацію щодо військових підрозділів, до яких ДП «Спецоборонмаш» передавало врятовані під час російського ракетно-бомбового удару ракети та комплектуючі до ракетних комплексів «Скіф», «Корсар», «Вільха», «Нептун» та інформацію щодо місця перебування ключових співробітників ДП «ДержККБ «Луч» та ДП «Спецоборонмаш».  Наслідком катувань стало примушення Сердюка Д. О. підписати «покази» та «звіти», текст яких було складено Забарчуком Р. В. та Артюшенком А. А.

Дані дії посадових осіб ДК «Укроборонпром» підпадають під ст. 127 ч. 2 «Катування», ст. 146 ч.3 «Незаконне позбавлення волі або викрадення людини», ст. 187 ч. 4 «Розбій», ст. 111 «Державна зрада» Кримінального кодексу України.

Зазначимо, що Забарчук Р. В. особисто підтверджував, що його родич працює в уряді Російської Федерації. У свою чергу, Артюшенко А. А. за президенства Януковича В. Ф. очолював Центральне ракетно-артилерійське управління ЗСУ та Департамент розробок і закупівель Міністерства оборони України. Вказаний посадовець несе особисту відповідальність за зниження боєздатності Збройних Сил України та скорочення всіх програм розробок озброєння у 2010-2014 роках. ДП «ДержККБ «Луч» неодноразово висловлювало здивування фактом обіймання вказаними особами посад у ДК «Укроборонпром».

Звертаємося до Верховного Головнокомандувача Збройних Сил України – Президента України Володимира Зеленського, Генерального прокурора України Ірини Венедіктової, Голови Служби безпеки України Івана Баканова з закликом терміново усунути російських агентів від управління ДК «Укроборонпром» та забезпечити керівникам та ключовим співробітникам військово-промислового комплексу України охорону.

Польша волає

Я ще не оголосив конкурсу на телепня року, а вже вигулькнула купа кандидатів.

Це українці, які кидаються на мене у відповідь на мої дописи, в яких я бідкаюся на натовп російськомовних біженців на вулицях польських міст.

Ті українці повторюють московську пропаганду, що я ніби то сію розбрат між громадянами України.

Нешановні телепні, захисники русского язика в Польщі.

Ви не лише п'ята колона путіна, ви ще додатково йолопи.

Мені геть по цимбалах ваш розбрат з малоросами.

Я пишу про все, що відбувається в Польщі і що я сприймаю як поляк.

Моя країна дозволила заїхати на свою територію двом мільйонам громадян України, серед яких 80% - російськомовні.

І вони тепер юрбляться на польських вулицях польських міст і своїм русским язиком гидять польське повітря і своєю російськомовною присутністю паскудять польський простір польських міст. Мої польські вуха в'януть від цього русского язика ваших людей.

Коли мої польські вуха чують цей язик, то мій польський мозок, під впливом багаторічного польського патріотичного польського виховання збільшує мій польський тиск.

Моє польське тіло проймає польський трепет, бо я, як поляк, починаю усвідомлювати, що українізація сусідньої країни не відбулася. Там, де ви були 30 років тому, там ви і опинилися нині. Я це констатую своїм польським мозком, коли на вулицях польських міст я чую російську мову з вуст дітей та підлітків з України. Росте чергове і чергове покоління граждан Украины, що втрачене повністю і для української мови, і для українства як такого.

Я на вас, російськомовних та захисниках русского язика в Польщі давно вже поставив хрест, вас для мене не існує.

І я це вам пишу своїми польськими пальцями, на своєму польському комп'ютері, що стоїть на польському бюрку в мому польському будинку біля польського міста Познань.

Якщо ви, захисники русского язика, з України і там живете, заберіть тих 1.5 мільйона російськомовних громадян України до себе. Прихистіть їх і пожалійте. Бо так вони тут з боку таких поляків як я страждали, бо я на них дивився скоса і робив їм зауваження, що не хочу чути у себе в Польщі мови путіна.

Заберіть їх, українці-телепні, захисники русского мира, до себе до Львова, Луцька, Івано-Франківська, Тернополя, Вінниці, Рівного, Хмельницького, Кропивницького, Ужгорода чи туди, де живете, або звідки ви родом.

Заберіть їх до себе. А в нас зникне питання російської мови на польських вулицях і ви вже не будете змушені на мене кидатися за те, що я не хочу чути російської мови в своїй країні - Польщі.

Второпали?

Сьогодні в Києві був затриманий ще один  священик УПЦ МП.

Під час обшуку вдома виявлено докази причетності співпраці з спецслужбами росії.

Увечері 14 березня опозиційні російські канали розповсюдили відео про дівчину, яка вийшла з плакатом під час ефіру Катерини Андрєєвої на "Паслєднєм канале" РФ.