Ух ты, какой молодец, какую гифку урвал на реахторе)

Привет

Чуть больше, но в моем топе есть еще такое понятие как приоритет, и тут она на достаточно высоком месте.

Ну здравствуй, фетиш номер 31, картинку сохранил, а ведь еще 5 часов на работе сидеть...

Как хочет, так пусть и надевает, ей можно.

Дядька, я тебе так скажу, у шерстяных ада нет, потому где-то в красивых местах котя чилит без болезни и благодарит тебя за годы дружбы. Держись.

Поздорову, чоловіче. Повністю погоджусь з тим, що за ці пів року дуже багато чого й у самому собі помітив. В кінці минулого року розвод, запой довжиною в 2 місяці, трохи став братись за голову ближче до 20-их чисел лютого. А потім почалось і якось одним махом перевернуло все в голові. Що важливо, що херня, чому жаліти себе то херня, як я сильно люблю своїх близьких і на що піду для їх безпеки. Коли відправляв маму потягом подалі з Києва, а сам лишався волонтерити, будучи записаним в резерв ТРО, з повною готовністю або недопустисти всіма силами те лайно в моє місто або лягти. І досі весь вільний час від роботи це або волонтерка, або допомога вуличним тваринам, або вдосконалення своїх особистих навичок (ФІЗО, тир, мед справа), бо розумію, що рано чи піздно і в мені будет необхідність і призовуть, бухати або якимось іншим варіком провтикувати свій час нема ні бажання, ні зайвих грошей, все йде на справу або на дуже скромні особисті потреби.
Хз, чому вирішив це написати, може просто давно сиділо, а тут не найгірше місце для цього. Тобі бажаю військової вдачі, все буде Україна, якось відсвяткуємо нашу перемогу!

Вечно свежий воздух, меньше уебков бухающих на улице и возле водоемов, меньше малышни под окнами, нет комаров, о да, осень, натяни это лето во всю силу.

ok