№ 21 День матери
#Острый Перец политика песочница политоты Володимир Парасюк Телебачення Торонто разная политота
Депутат Володимир Парасюк досі не подав електронну декларацію. Він пояснив це тим, що в декларації багато незрозумілих фраз, та поскаржився, що деякі місця ну дуже вже складні.
Ми вирішили піти Парасюку назустріч та максимально спростити декларацію! Тепер Володимир зможе все швидко заповнити та встигнути подати документи у визначені законом терміни!
Ми вирішили піти Парасюку назустріч та максимально спростити декларацію! Тепер Володимир зможе все швидко заповнити та встигнути подати документи у визначені законом терміни!
#Острый Перец политика песочница политоты верховна рада Міністерство Еміграції разная политота
Вчора Верховна Рада ще більше звільнила церкви від оподаткування
#Сало с №востями польща Волинь разная политота
У Польщі розглядають кримінальну відповідальність за заперечення геноциду на Волині
Депутати польського Сейму розглядають запровадження кримінальної відповідальність за заперечення геноциду на Волині. Перше читання двох законопроектів про внесення змін до закону про Інститут національної пам’яті тривало до пізнього вечора 5 жовтня.
Як повідомляє кореспондент Радіо Свобода, проекти змін підготували Міністерство юстиції Польщі та депутати від партії «Кукіз’15».
Автори урядового проекту пропонують запровадити кримінальну відповідальність за приписування Польщі і польському народові співвідповідальності за злочини нацистів під час Другої світової війни. Зокрема, до кримінальної відповідальності мали б притягатися ті, хто перекручуючи історичні факти, публічно вживає поняття «польські табори смерті». Згідно з пропонованими змінами, дії для захисту репутації Польщі може ініціювати неурядова організація. Відшкодування та компенсації за завдану Польщі зневагу мають потрапляти у державний бюджет. Законопроект передбачає покарання у вигляді позбавленням волі терміном до трьох років.
Натомість у законопроекті партії «Кукіз’15» мовиться про кримінальну відповідальність за заперечення геноциду, нібито реалізованого українськими націоналістами на Волині і Східній Галичині.
«Метою пропонованої зміни є значне обмеження публічного поширення брехні на тему геноциду на Волині і у Східній Малопольщі. Шкідливість безкарності публічного перекручування історії, особливо у такому трагічному аспекті, яким був акт масового винищення польського, єврейського, чеського, словацького, вірменського та українського населення не викликає сумнівів», – зазначається у законопроекті.
Пояснюючи необхідність таких змін, депутат-доповідач Томаш Жимковський говорив про зміцнення культу УПА в Україні як загрозу для польському народу. Він також звернув увагу на велику кількість українських трудових мігрантів, які опинилися в Польщі і, начебто, мають націоналістичні погляди. За словами, Жимковського кримінальна відповідальність за поширення у Польщі українського націоналізму має бути знаряддям «відлякування» від протиправних дій. Його колега по партії Юзеф Бринкус вважає, що карати потрібно також тих, які звинувачують польський народ у проведенні антиукраїнської Операції Вісла у 1947 році. Бринкус зазначає, що провину за цю злочинну акцію треба покладати не на поляків, а на комуністів.
Ініціаторам внеcення змін до закону про Інститут національної пам’яті опонував депутат Марцін Свенціцький з партії «Громадянська платформа». Він вважає, що нема необхідності змінювати цей закон, адже інститут й без того багато займається питаннями трагічних подій на Волині. За його словами, автори законопроекту хочуть принизити українців. У свою чергу Кшиштоф Мєшковський з партії «Новочесна» назвав перебіг читання законопроекту «сюрреалістичним непорозумінням».
Після дискусії депутати Сейму відправили обидва законопроекти на доопрацювання. Ініціатори змін до закону про Інститут національної пам’яті висловили сподівання, що невдовзі польський парламент ухвалить нову версію закону.
У Польщі Сейм, нижня палата парламенту, 22 липня ухвалив постанову, якою назвав «геноцидом» убивство, за текстом постанови, «понад 100 тисяч громадян другої Польської Республіки» (за даними польських істориків, під час тих подій загинуло від 30 до 70 тисяч поляків, також від рук поляків загинули кілька тисяч українців; на той час Волинь перебувала у складі СРСР, і мешканці регіону всіх національностей були громадянами СРСР, а не Польщі – ред.) і встановив на 11 липня день пам’яті жертв цього «геноциду». Та постанова викликала різку критику в Україні.
