Вільгельм фон Габсбург або українець за політикою.

 Вільгельма Габсбурґа знали в Україні як Василя Вишиваного, під ім'ям, яке йому дали українські вояки під час Першої Світової Війни. Його вважали одним з неофіційних претендентів на український трон у разі утворення монархічного ладу. Хоча він сам офіційно ніколи не проголошував свої наміри бути українським монархом і навіть не мав до цього можливостей, Василь прославився своїми військовими та дипломатичними здібностями, поезією і любов'ю до України.

 Він народився 10 лютого 1895 року. Вільгельм Габсбург здобув гарну освіту і виховання. У 1915 році закінчив Військову академію імені Марії-Терези і був призначений у 13-й уланський полк Австро-Угорської армії, до якого входили юнаки із Золочівщини. Аби спілкуватись із солдатами, ерцгерцог вивчив українську мову.

Вільгельм Габсбург – наймолодший син у родині Стефана Габсбурга, представника польської лінії роду. Він був із родини, яка вважала себе нащадками Рюриковичів і Гедиміновичів.

На початку ХХ століття його батькові – Стефану Габсбургові пророчили трон польського королівства, але так не сталось, бо монархія програла. Вільгельм Габсбург свідомо став українцем, сподіваючись очолити новоутворену державу на українських землях. Однак владу в Україні отримав не він, а Павло Скоропадський, ставленик Німеччини.

Вільгельм Габсбург підтримував і сприяв українському січовому стрілецтву. Навесні 1918 року очолив військову групу, до якого входив легіон Українських січових стрільців. На прохання Центральної Ради підрозділи німецько-австрійського війська увійшли в Україну, щоб боротись із більшовиками. Вільгельм Габсбург контактував із Запорізьким пішим полком Петра Болбочана.

1 листопада 1918 року, коли імперія майже припинила існування, Василь Вишиваний відіслав із Чернівців у Львів корпус січових стрільців, які відіграли велику роль у боях за місто в українсько-польській війні.

Вже восени 1919 року він у званні полковника служив у штабі армії УНР, а після остаточної поразки боротьби за українську незалежність жив емігрантом у Відні. Родина відреклась від нього, він був позбавлений батьківського спадку, мав конфлікт із урядом УНР.

У роки Другої світової війни Василь Вишиваний проживав у Відні, за ним наглядало гестапо. Як пише американський історик Тімоті Снайдер, «помешкання Вільгельма швидко стало центром антинацистської розвідки».

Вільгельм Габсбург після війни проживав у Відні в англійській зоні окупації, заснував три невеликі підприємства з виготовлення лаків, фарб. Він жив у квартирі мешканки Відня Єлизавети Шмідт, у нього були хворі легені. За спогадами жінки, 26 серпня 1947 року ерцгерцог вийшов з дому і ніколи більше сюди не повернувся.

Радянська влада домоглась, що у 1947 році Вільгельм Габсбург був арештований, як «агент французької розвідки, учасник оунівського підпілля». 

МДБ УРСР завершило слідство 20 травня 1948 року. Василь Вишиваний отримав вирок – 25 років ув’язнення у Володимирській тюрмі у Москві. Але так і не потрапив туди, бо у важкому стані, з діагнозом туберкульоз, потрапив у лікарню Лук’янівської в’язниці. 18 серпня 1948 року помер і досі є різні припущення щодо місця поховання. В акті про смерть мовиться – «дозволяю поховати тіло начальнику тюрми №1 УМВС Київської області».

 Вільгельм фон Габсбурґ носив під кітелем українську вишивану сорочку