Події у с. Павлокома є однією із найтрагічніших сторінок польсько-української історії, разом з Сагринською різаниною. Пік польського терору в часи Другої світової війни на Закерзонні припадає саме на березневі дні – Шевченківські дні, коли українці чи не найбільше проявляли свою ідентичність.
9 березня 1944 р. почалися масові репресії проти місцевого населення на Холмщині. Чого лише варта історія с. Сагринь, де польське підпілля у Шевченківські дні вирізало близько 800 українців.
У 1945 р. одним із символів трагедії українців стало с. Павлокома, де Армія Крайова вбила 366 місцевих мирних жителів. Тієї весни польське підпілля вчергове показало своє обличчя і спалило десятки українських сіл на Закерзонні, зокрема і Бахів, Скопів, Березку, Малковичі, Пискоровичі, Гораєць, Новий і Старий Люблинці та ін. То хто ж робив геноцид?
Роблячи свої звірства на Шевченківські дні польське підпілля намагалося зламати український дух, але не так сталося, як гадалося.
Подробнее
( ии^'осиФ 07.01Л927р. blÄÄTAAHHA ПШ4 мшиочШМц САДЖУ Г А ПАЗЯ 1886р. Яажмйв »89р. too .¿Й \Ÿ/{ ГА/ \ \ у^Н| 1 Ч ' * № ' Т\' i ■ Лж1 Í - 1 \ . _ 4V ' ■ U V 1 ■ л 1 -Х^Яви ■ Н ш 1 / ■ 1 / -
Балакучий шинок,Сало, аналитика, обсуждения, Украина, война,Сало с №востями,ccn, saloandnews, сало с новостями, новости с салом,разное,разная политота
Вчера украинцы отмечали очередную годовщину трагедии, которая случилась в с. Павлокома(Закерзонье) в 1945 г. В те марточные дни отделения Армии Крайовой убили в этом селе 366 местных мирных украинцев, среди которых были женщины и дети.
События в с. Павлокома есть одной из самых трагических страниц польско-украинской истории вместе с Сагринской резнёй. Пик польского террора во времена Второй мировой войны на Закерзонье приходится как раз на мартовские дни - Шевченковские дни, когда украинцы едва ли не наибольше проявляли свою идентичность.
9 марта 1944 г. начались массовые репрессии против местного населения на Холмщине. Чего ли стоит история с с. Сагрин, где польское подполье в Шевченковские дни вырезало около 800 украинцев.
В 1945 г. одним из символов трагедии украинцев стало с. Павлокома, где Армия Крайова убила 366 местных мирных жителей. Той весной польское подполье в очередной раз показало своё лицо и сожгло десятки украинских сёл на Закерзонье, в частноти и Бахов, Скопов, Берёзку, Малковичи, Пискаровичи, Гораец, Новые и Старые Люблинцы и др. Так кто же занимался геноцидом?
Занимаясь своими зверствами в Шевченковские дни польское подполье пыталось сломить украинский дух, но этого не произошло.