Балакучий шинок

Є на Янівському (Цвинтар у Львові) могила.. Братська усипальниця замордованих клятими москалями дітей. Віком від 1 дня до трьох років і два неповнолітніх . Ні, не в час війни, не в Осьвєнцимі чи Дахау, і навіть не за часів голодоморів - у львівських тюрмах, між 1949 і 1951. 

На цвинтар їх привозили таємно і вночі із Замарстинівської в’язниці та «Бригідок». Це були діти матерів, які перебували під слідством чи були замучені НКВС за політичниими мотивами, за проукраїнську діяльність.

 Проте страшно не лише тому. Десь тут, між нами, у Львові чи Києві, Одесі чи Маріуполі, Харкові чи окупованому Севастополі спокійно і в почестях доживають їхні кати. Бо ми спромоглися з важкими потугами заборонити компартію, частково реабілітувати невинно знищених, поставити скорботні меморіали - і все. А незасуджена система (якій нацизм за рівнем звірств, цинізму і кількості жертв навіть до колін не доріс) продовжує жити і клонуватися.

Всі ці медведчуки, ківи, бужанські, шарії, кернеси, рабиновичі і прочая шуфричі росли на ідеології, носіями якої були і є "живиє свідєтєлі вєлікіх пабєд" над загнаним у рабство "савєцкім народом". 

 У Архіві Головний актів давніх у Варшаві віднайшли цікавий документ.

У  листі кримськотатарського воєначальника Карач Бея до українського гетьмана Івана Виговського за 1659 рік татарський бей повідомляв гетьмана про згоду та сприяння турецького султана Мегмеда IV і кримського хана виступити проти Московського царства. У цьому поході українців і татар мали підтримати Ногайська та Калмицька орди. А невдовзі відбулася знаменита Конотопська битва, де москалів в'їбали по повній.  Цікаво, що лист до  гетьмана підписано "зичливий брат" Карач Бей.

У 5-му номері "Нової цюрихської газети" за 18 січня 1786 року автори у статті про Польщу згадують про Україну, і вирішують пояснити для читачів, що це таке в окремій ремарці: “Україна — країна, що знаходиться на кордоні Росії, Польщі, малої Татарії та Туреччини. Вона поділена між Польщею та Росією.”

https://www.e-newspaperarchives.ch/?a=d&d=NZZ17860118-01.2.7&srpos=2&e=------178-de-20-NZZ-1--img-txIN-Ukraine-------0-----

Що подивитись, подорожуючи Україною

https://www.google.com/maps/d/viewer?ll=48.71127693363862%2C29.163433550000025&z=5&mid=1nlskjs8_rQPSMdYVo_EajzD9BvmL_1Q2&fbclid=IwAR3E8rd8BoXCUPLw83QQ88rU0zqvOzXcr57l5w5Rq8VV2gEcDUf1Ni-pT6I

Начальник Главного управления разведки Минобороны в 2016-20-м годах генерал-полковник Василий Бурба  уволен с воинской службы из-за дачи показаний следственной комиссии Верховной Рады по расследованию провала спецоперации по захвату московитских террористов.

Рапорт на увольнение Бурба подал 14 сентября. Перед заседанием Временной следственной комиссии Верховной Рады по расследованию Вагнергейта  Бурба был вызван на встречу с министром обороны Андреем Тараном. Таран, по словам источника,  приказал Бурбе как военнослужащему отказаться от дачи показаний Временной следственной комиссии.  Приказал не сообщать под протокол народным депутатам о том, что спецоперация по задержанию российских террористов была санкционирована 1 июля 2020-го самим Тараном, и потому не требовала вообще никаких совещаний в офисе президента. Приказал не сообщать как проходило заседание в кабинете Верховного Главнокомандующего   Владимира Зеленского по отмене спецоперации, а также о том, что на совещание Зеленский допустил лиц, не имеющих отношения к совершенно секретным операциям военной разведки - главу офиса президента Андрея Ермака, замглавы офиса президента Романа Машовца, секретаря президента Марию Левченко, а также близко связанного с РФ начальника комитета по разведке Руслана Демченко. Таким образом были созданы предпосылки к утечке информации о спецоперации.  Также Таран требовал скрыть причастность Зеленского и Ермака к отмене спецоперации. 

Чтобы не выполнять незаконные приказы Тарана, Бурба тут же в присутствии министра обороны написал рапорт об увольнении с воинской службы.

После написания рапорта об увольнении Бурба отправился на заседание ВСК и после этого неоднократно давал показания народным депутатам. 

По данным источников  протокол показаний Бурбы до сих пор не оформлен и с ним не ознакомлены ни члены следственной комиссии ни сам Бурба. 

Вчера официально приказом министра обороны Василий Бурба уволен с воинской службы.