На Донбасі навіть зараз діє багато партизанських груп, в тому числі і багатостраждальний від українських прокурорів "Равлик". Українські степи може не непролазні джунглі, але пропасти там також легко, да і у нацгвардії й десанту був доволі успішний досвід нападів по тилам ворога.
Слід також пам'ятати, що зважати на слова ВВХ - себе не поважати, а куплятися на браваду його вояк - взагалі нонсес.

А у нас і піхота із Росії. І хто кому допомагає - Росії гопарям чи гопарі Росії?

Ну чи "не могли" чи "не хотіли" завести до аеропорту тут є над чим подумати - в той час коли командування згодилося на дві обойми через контроль рашистів, Коханівський по старинці їздив через полотно, як бачиш успішно їздив. Да і історія "перемог через зволікання" командирів ЗСУ відома, так що якось в "не могли" не віриться.
І надіятися що РФ ось-ось загнеться не перспективно. Бо:
а) Росія це така країна, яка хоч в бараках та з крихтами, але протягне, для багатьох там це норма, середній клас амебний, а життя вищого з життям країни мало як пересікається. Я вже не говорю, про те, що значна частина озброєння, яку провозять сюди - це списаний чи розконсервований брухт. І запасів його у РФ ще овердохуя.
б) Не тільки Росія, але і ми в цей час деградуємо - маси бугуртять, мінти бугуртять, обсяги торгівлі падають навіть з ЄС. Щоб не пищати голослівно "зрада", поділюсь посиланням: http://hvylya.net/analytics/economics/kto-podpisal-assotsiatsiyu-s-es-belarus-ili-ukraina.html
Так куди, раз не в ЄС іде в Україна? Перспективи поки що ті ж самі, що і в Росії.

Тобто всьо нормально? Все по плану, многоходвочка і всі діла?

ГЕНИАЛЬНО!

1. Тут не скільки саме Порошенко, скільки тодішній тимчасовий уряд, підхід якого порох успадкував після виборів.
2. Та ж хуйня.
3. За свідченнями бійців, які там були, якраз за день до миру вата якраз вийшла з міста. Лише на день, але за цей день зволікання місто зайняла "смєнка" регулярними частинами.
5. Я високо оцінюю подвиг, але все-таки раз на переговорах добазарилися, що десант виходить, а пацан має за слова відповідати. А раз не хочеться такого розкладу, то не треба підписуватися. А раз вже порушив, то не просто, якби "забути" бійців, а чітко роз'яснити ситуацію - "на мир кладемо хєр принципільано/поки ворог сам не виконає умови, сидіть, укріплюйтесь, а ми щас вам підмогу пришлемо". Героїзм - це круто, але не з нальотом трагізму та зради. Сам всепропальщиків не люблю, але вони засновують свої погляди якраз на таких негарних випадках і я не можу їх засуджувати. Я б сам не хотів попасти в армію, бути закинутим кудись в оточення з якого мене не захочуть витягати командири.
6.Тому особисто я виходжу з позиції несприйняття політичних договорів України з іншими країнами, адже, по факту, вони не мають гарантій виконання. А раз так, то і планувати дії треба з розрахунком недійсності договорів. Слід також виходити зз того, що полум'я війни хоч і памає так яскраво, але не погасло, а одже ми маємо лише ілюзію миру - конфлікт триває, а ми робиво вигляд що "всьо", а одже встачаємо позиції. Такими темпами можна знову прогавити територію і людей. Також час "миру" витрачається не раціонально. Думаю, ти згоден з тим, що відчутних фактичних досягнень у сфері економіки та очищення зась? А терпець то у людей закінчується. В результаті політика тимчасового миру лише затягує а не відвертає найгіршу перспективу для України у вигляді бойових дій по всій країні. І нащо тоді її продовжувати?
Чудово для кого? Якщо взяти Захід в цілому, то можливо, але не забувай, що не тільки РФ, але і сама Україна летить на дно (згадується ватний анекдот про падаючі літаки-економіки України та Росії). Напряг не тільки на Донбасі, але і в Україні. Життя - штука відносна, ніщо і ніхто нам його не зможе гарантувати - організатори ватної весни та значна частина реалізаторів в Україні навіть не переслідується. В ЄС нас візьмуть лише на основі економічних показників (про це вони прямо сказали ще в 90-их рр.) і точно не в ситуації, коли східні кордони нового члена, м'яко кажучи, нестабільні. Слід зазначити, що навіть деякі арабські недемократичні країни, як наприклад Емірати та Аравія мають торгові та інколи навіть безвізові договори з ЄС, бо відповідальніші за Україну.
Мінські домовленості вже, по факту порушені, а отже вимагати їх дотримуватися нас не мають права. Україна тільки і робить що демонструє раз за разом незрозуміло кому миролюбство, може пора показати принциповість та відповідальність, причому не стільки як тим, хто і так ці санкції може відмінити, як перед тими, хто живе в нашій країні і яким від санкцій не холодно ні жарко і тими, хто вмирає за чиїсь інтереси в окопах? Причому бажано зробити це пораніше, поки у когось ще є бажання слухатися командування. Я також з Харкова і на власному досвіді знаю, що краще виглядати неправим, але бути живим, а ніж отримати палкою по голові і виглядати жертво... а ніхуя ти не будеш виглядати невинним, поб'ють, ще й скажуть що ти сам напав. Переможців не судять (с) Гепа.

А, що для тебе якісь з цих ситуацій були як сніг на голову? Ніхто не попереджував, не прогнозував інколи навіть зриваючись на істеричний панікерський (але, на жаль закономірний і симптоматичний) крик "Зрада!"? Бачили ж очі, що руки роблять.

Ну як я вже сказав вище - масштаби і характер допомоги різні. В'єтаму саме що допомагали. В'єтнаміців тренували і озброювали, але воювали насамперед самі ж в'єтнаміці. Лише в окремих випадках радянські солдати особисто втручалися (пілоти, зенітники, польові офіцери). На Донбасі ми маємо справу, коли воювати приходиться з повноцінними частинами збройних сил РФ, а не окремими кадрами-"відпустниками". І тут самі терористи, самі в якості помічників регулярній армії, як це було, скажімо, в часи ДСВ, коли при Вермахті та СС створювалися загони та "армії" з місцевих.
Можна і за Осетію поговорити. А ще за Фінляндію, Польшу 20-их, а також мільйонах інших прикладів, а також які в нас самих перспективи коли ситуація вимагає вирішення, а з ним зволікають.

Але ці умови не були розкриті. Якщо просто порівнювати сили сторін "у вакуумі", як це було зроблено куном вище, то великі держави на кшталт США взагалі не мають програвати жодної війни за рахунок чисельності. Але як тобою було вірно зазначено - важиві умови. Я схильний вважати, що можливості армії РФ далеко не такі великі, як здається і агресивна стратегія України при згуртованості її сил (коли добровольців не ганяють більше ніж терористів) була б ефективною у війні.
Щодо інструкторів - то це все-таки інструктори і зброя, а не цілі танкові і мотострілецькі полки і постійні артобстріли з недоступної зони. Масштаби допомоги різні - у нас скоріше Л/ДНР в помічниках у РФ, а не РФ допомагає терористам.

Думаю дратівливість громади пов'язано з тим, що Кернес зараз має бути за гратами за злочини більш серйозного характеру і через це йому відмовляють не те що говорити щось проти гасел, але взагалі бути на волі.