"...стремясь сделать своими сообщниками всех граждан России..." ну да, а вьі ебаное стадо все прям против
то то вся страна в митингах, - протестах, все отказьіваються мобилизироваться и садяться в тюрьму вместо єтого.
Єто не путин воюет, єто вьі бляди - россияне воюете, и єто не путинская война, а ваша, русская.
как вьі заебли снимать с себя ответственность.
Закину еще бабла на дроньі что бьі ваших конченньіх "нивчемневиноватьі" по траншеям разьебало.
Да, так бьівает когда на тебя фашистьі с соседней страньі нападают. Поверь, ненависть к параше и ее обитателям еще долгая будет. Как в том анекдоте
Сидять українець з москалем над річкою - рибу ловлять. Коли це в обох клює. Тягнуть - й витягують золоту рибку. Москаль за губу зачепив, а українець - за хвоста. Рибка каже:
- Москалю виконаю два бажання, бо він мене за губу зачепив, а українцеві - одне, бо він лише хвоста упіймав.
Москаль подумав, як би дошкулити українцеві, та й каже:
- «Хачу, штоб вокруг Рассеі бил дєсятімєтровий забор, как между Ізраілєм і Палєстіной. І єщьо хачу, штоб в Рассєі ні аднаво хахла нє асталась!».
Українець почухав потилицю й запитає золоту рибку:
- А це справді в Росії жодного українця не лишилося?
- Справді, - відказує рибка.
- Ну, тоді моє бажання: заливай бетоном до країв паркана!
приставка "the" подразумевает какую то конкретную батарейку
т.е. изначальньій перевод более точньій, чем перевод без приставки "их"
то то вся страна в митингах, - протестах, все отказьіваються мобилизироваться и садяться в тюрьму вместо єтого.
Єто не путин воюет, єто вьі бляди - россияне воюете, и єто не путинская война, а ваша, русская.
как вьі заебли снимать с себя ответственность.
Закину еще бабла на дроньі что бьі ваших конченньіх "нивчемневиноватьі" по траншеям разьебало.
Сидять українець з москалем над річкою - рибу ловлять. Коли це в обох клює. Тягнуть - й витягують золоту рибку. Москаль за губу зачепив, а українець - за хвоста. Рибка каже:
- Москалю виконаю два бажання, бо він мене за губу зачепив, а українцеві - одне, бо він лише хвоста упіймав.
Москаль подумав, як би дошкулити українцеві, та й каже:
- «Хачу, штоб вокруг Рассеі бил дєсятімєтровий забор, как между Ізраілєм і Палєстіной. І єщьо хачу, штоб в Рассєі ні аднаво хахла нє асталась!».
Українець почухав потилицю й запитає золоту рибку:
- А це справді в Росії жодного українця не лишилося?
- Справді, - відказує рибка.
- Ну, тоді моє бажання: заливай бетоном до країв паркана!